Епіфаній розповів, як ПЦУ працює над уніфікацією церковних традицій і повертає «вкрадені» Росією

Предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів, як ПЦУ працює над уніфікацією церковних традицій і повертає «вкрадені», за його словами, Росією.

Коментуючи в «Суботньому інтерв’ю» питання про те, що в таких речах, як богослужбовий спів, зовнішній вигляд ієрархів тощо, «помітно, що все базується саме на московській традиції», глава ПЦУ відповів: «Не все базується. Чому? Якщо говорити про російську традицію, то це певною мірою є українська традиція, яка була забрана свого часу з Києва».

«Зараз ми працюємо над тим, щоб уніфікувати і спів. У нас є фахівці, які займаються розробкою богослужбових книг, щоб все уніфікувати. Але на це потрібен час», – сказав Епіфаній.

«Це стосується і богослужбового одягу. Якщо ви зараз подивитеся, то більшість духовенства все ж таки поступово самостійно змінює. Ми не примушуємо. Бо силою ніколи не прищепиш любов до чогось. І священнослужителі повинні поступово самостійно прийти до усвідомлення. І я бачу, що цей процес досить інтенсивно зараз розвивається. Потрібен тільки час», – додав він.

При цьому предстоятель ПЦУ ще раз наголосив: «Якщо говорити про російські традиції, то треба знати ще й історію, що це свого часу були вкрадені українські добрі традиції. Тому я думаю, що з часом українська церква буде більше змінюватися, реформуватися і робити все задля того, щоб бути духовно корисною кожному українцеві».

У Російській православній церкві, яка тривалий час існувала в розколі зі світовим православ’ям, значна частина богослужбових практик віддалилася від первісних грецьких. Коли в 17-му столітті в РПЦ почали повертати традиції грецького зразка, їх запозичали в Київській митрополії Вселенського патріархату, де старі церковні практики були збережені. Невдовзі РПЦ анексувала Київську митрополію, самочинно перепідпорядкувавши її Москві. Відтоді на території Росії і України діяла єдина церковна організація і спільні богослужбові практики; при цьому деякі з таких практик української церкви були фактично втрачені.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *