Головне на ранок: COVID-19 з новими «рекордами» в Україні, Саакашвілі відвідала омбудсмен Денісова

Україна оновлює рекорди щодо COVID-19, Міхеїла Саакашвілі в ув’язненні навідала українська омбудсмен, Путін доручив розпочати закачування природного газу в європейські газосховища.

В Україні зафіксована рекордна добова захворюваність на COVID-19

В Україні 26 жовтня виявили 26 071 новий підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19, це новий рекорд за весь час пандемії. Серед нових виявлених хворих – 1830 дітей і 477 медпрацівників.

Протягом доби госпіталізували 5366 людей, 10 006 – одужали. Померли 576 хворих.

За добу провели понад 151 з половиною тисячу тестувань.

Загалом від початку пандемії в Україні виявили понад 2,85 мільйона хворих на COVID-19, померли 66 204 людини.

Тим часом рекордним є і рівень вакцинації – за добу від COVID-19 вакцинувалися майже 292 тисячі людей.

Саакашвілі «щодня втрачає сили, скаржиться на порушення процесуальних прав і свободи совісті» – Денісова

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова розповіла Радіо Свобода про свій візит до ув’язненого в Грузії експрезидента цієї країни Міхеїла Саакашвілі. За її словами, стан політика «важкий.

«Він кожен день втрачає сили. Він сам сказав, що в нього вже було чотири кризи, дуже важкі, два гіпертонічних, два переливання крові. Він ще, коли я була, говорив про те, що погодився на підтримуючу медицину, тобто 30 таблеток щодня і два коктейльні підтримуючі, йому крапельницю робили зранку і на ніч. Але потім – ми ж із ним обговорювали всі варіанти. Від примусового годування, він сказав, що відмовився, і що не переїжджатиме в ту лікарню, якщо вона буде тюремна», – сказала омбудсменка.

За її словами, Саакашвілі вважає, що його життя «під питанням». Він зокрема вказував на порушення своїх прав затриманого.

Денісова каже, що отримала інформацію про відмову Саакашвілі від будь-якої медичної допомоги вже після зустрічі. Вона висловлює стурбованість цим рішенням:

«Це дуже негарний дзвінок, тому що зараз потрібно, щоб лікар кожної хвилини був при ньому. Тому що висновок, який був зроблений ще 23 жовтня – він грузинською, але мені сказала моя колега-омбудсман (Грузії – ред.) Ніно Ломджарія, що там було написано, що ситуація може змінитися щохвилини. А якщо зараз він не буде отримувати медичну підтримку – будь-яку, як він сказав – то це ще гірше».

Денісова пояснює, що Саакашвілі відмовляється від підтримки через, на його думку, порушення його прав. Його головною вимогою для припинення голодування є звільнення і виправдання.

Омбудсменка зустрічалася зі своєю грузинською колегою Ніно Ломджарією після візиту до Саакашвілі. Вона каже, що за підсумками зустрічі було вирішено наполягати, щоб Міністерство юстиції в разі надання екстреної медичної допомоги Саакашвілі дозволило надавати її в цивільнів, а не тюремній лікарні. За її твердженням, у лікарні в’язниці №18 політику загрожують «ув’язнені, які можуть зробити будь-що із Саакашвілі, як він сам сказав, там велика небезпека його життю».

Денісова припускає, що ймовірність примусового голодування залишається, тому що вона передбачена протоколом утримання грузинського Мін’юсту. Таке рішення можуть ухвалити лікарі, якщо ув’язнений перебуває без свідомості і не може, на їхню думку, вирішувати самостійно.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова зустрілася у в’язниці міста Руставі з експрезидентом Грузії, головою виконавчого комітету Національної ради реформ України Міхеїлом Саакашвілі 27 жовтня.

Експрезидент був затриманий 1 жовтня в Тбілісі після того, як таємно прибув до Грузії з України. Саакашвілі вважає себе політичним в’язнем, після арешту на знак протесту він оголосив голодування.

У Грузії Саакашвілі засудили до трьох років ув’язнення за помилування колишніх співробітників МВС, засуджених у справі про вбивство Сандро Гіргвліані, а також до шести років – у справі про побиття колишнього депутата Валерія Гелашвілі. Прокуратура Грузії також має питання до Саакашвілі щодо незаконного перетину кордону.

Міхеїл Саакашвілі називає себе політичним в’язнем, а висунуті йому обвинувачення – сфабрикованими.

Путін доручив «Газпрому» збільшити обсяги закачування газу в європейські газосховища

Президент Росії Володимир Путін доручив керівництву газового монополіста «Газпрому» розпочати закачування природного газу в європейські газосховища після того, як Росія завершить заповнення власних сховищ, що може статися до 8 листопада.

«Я вас прошу після того, як закінчите роботу із закачування до підземних сховищ Росії до 8 листопада, розпочати плавну роботу зі збільшення обсягу газу у ваших («Газпрому» – ред.) газових сховищах в Австрії та Німеччині. Це дасть можливість надійно, стабільно, ритмічно виконувати ваші контрактні зобов’язання – постачати європейським партнерам газ в осінньо-зимовий період. І, крім усього іншого, створить сприятливішу ситуацію на енергетичному ринку Європи в цілому», – сказав Путін генеральному директору «Газпрому» Олексію Міллеру.

Запаси газу в Європі входять у зимовий опалювальний сезон із найнижчим сезонним рівнем за майже десятиліття. Деякі аналітики та європейські чиновники звинувачують Росію, найбільшого постачальника газу в Європі, у загостренні енергетичної кризи на континенті.

Виступаючи на енергетичній конференції в Москві 13 жовтня, Володимир Путін заявляв про надійність експорту російського природного газу до Європи і відкинув звинувачення, що Кремль використовує експорт енергоносіїв як політичний інструмент.

Байден відклав виліт на саміт G20, щоб зустрітися з демократами в Конгресі

Президент США Джо Байден відклав щонайменше на кілька годин виліт до Риму, який цими вихідними прийматиме перший від часу початку пандемії очний саміт «Групи двадцяти». Ранкові години 28 жовтня президент США проведе з членами фракції Демократичної партії в Палаті представників Конгресу, щоб пришвидшити ухвалення законопроєкту про масштабне розширення внутрішніх витрат.

План, запропонований Байденом, включає фінансування програм охорони здоров’я, універсальної дошкільної освіти та близько 500 мільярдів доларів на боротьбу зі зміною клімату. Байден написав у твітері 27 жовтня, що все «в межах нашої досяжності», закликаючи Конгрес «довести ці законопроєкти до фінішу».

Байден хоче полетіти до Європи, маючи з боку законодавців підтримку заходів боротьби зі зміною клімату. 31 жовтня, одразу після завершення саміту «Групи двадцяти» в шотландському Глазго відбудеться конференція ООН зі зміни клімату.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *