Ізраїль засудив акцію до дня створення дивізії «Галичина» в Києві

Речник Міністерства закордонних справ Ізраїлю Ліор Хаят засудив акцію до дня створення дивізії «Галичина», яка за участі кількох сотень осіб відбулася ввечері 28 квітня у Києві.

«Міністерство закордонних справ стурбоване вчорашнім парадом, проведеним в центрі міста Києва на честь створення дивізії СС «Галичина». Підрозділи Ваффен СС були причетні до деяких найгірших злочинів у часи Голокосту… Ми засуджуємо продовження прославляння нацистських колабораціоністів і сподіваємося, що український уряд однозначно засудить усі подібні явища і не допустить їх повторення», – написав речник.

28 квітня у Києві відбувся марш з нагоди річниці дня створення 14-ї добровольчої дивізії «Ваффен СС» «Галичина», ініційований праворадикальною організацією «С14», Всеукраїнським об’єднанням «Свобода» та «Правим сектором».

Українська дивізія «Галичина», або 14-а гренадерська дивізія фронтових військ СС «Галичина», входила у склад військ «Ваффен СС» Німеччини у 1943–1945 роках і була, за ідеєю, військовим, а не каральним формуванням. Про її створення 28 квітня 1943 року оголосила німецька окупаційна влада на території Східної Галичини, яка тоді входила до складу німецького Генерал-губернаторства (схід і захід України мали різний окупаційний режим у роки Другої світової війни).

Дивізія входила до структури не загальних СС (Allgemeine SS), які брали участь у Голокості й інших каральних операціях на окупованих територіях, а до так званих Військ СС (Waffen SS) і була призначена для бойових дій на фронті поруч із Вермахтом.

Серед істориків нема єдиної думки про те, чи брала участь 14-та гренадерська дивізія зброї СС «Галичина» у Голокості та інших воєнних злочинах під час Другої світової війни. Зокрема, історик Яна Примаченко розповіла Радіо Свобода, що «дивізійники пройшли британську перевірку на предмет причетності до воєнних злочинів». «Перевірку пройшли – звинувачень не було», – твердить Примаченко.

«Радянська влада зробила багато для дискредитації дивізії СС «Галичина». Дивізійникам вдалося уникнути репатріації до СРСР. Вони залишилися на Заході, проводили активну діяльність у діаспорі. Це псувало імідж Радянському Союзу, і треба було щось зробити, щоб їх дискредитувати», – наголошує Яна Примаченко.

У вересні 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду Києва, який визнав протиправними дії Українського інституту національної пам’яті і його колишнього голови Володимира В’ятровича з надання висновку про те, що символіка дивізії «Галичина» (золотий лев із трьома коронами на блакитному тлі) не є нацистською.

«Правий сектор»

«Правий сектор» означує себе як національно-визвольний рух і українську військово-політичну силу, що ставить собі за мету побудову національної держави українців. Зараз рух складається з трьох сегментів: Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», політичної партії «Правий сектор» і організації «Права молодь».

Рух оформився під час Революції гідності (сам «ПС» вважає датою свого заснування 28 листопада 2013 року) як спілка правих організацій і окремих активістів, ініціатором вважають організацію «Тризуб» імені Степана Бандери. У липні 2014 року, на початку російської агресії на Донбасі, створене воєнізоване формування «Добровольчий український корпус «Правий сектор» (ДУК ПС), яке попрямувало на фронт.

11 листопада 2015 лідер організації Дмитро Ярош заявив про складення з себе повноважень провідника, а у грудні 2015-го залишив лави організації і заявив про створення нового громадсько-політичного руху.

Того ж року частина ДУК «Правий сектор» перейшла на контракт до ЗСУ. Втім, як повідомляв тоді прес-секретар «Правого сектору» Артем Скоропадський, ішлось про перехід у ЗСУ лише деяких бійців з «кількох тисяч», які, за його словами, воювали в ДУК. Перехід усього корпусу, за його словами, можливий тільки після прийняття закону про присутність добровольчих формувань серед регулярних військ «за прикладом Союзу оборони Естонії».

У липні 2018 року відбулася зустріч Сергія Наєва (на той час командувача операції Об’єднаних сил) із командиром ДУК ПС Андрієм Стемпіцьким. Тоді Наєв виступив проти присутності добровольців на передовій: «​Що стосується людей, які раніше їздили для виконання незрозумілих завдань у зону бойових дій, які не мають законного права мати зброю: тепер люди, які не входять до складу жодної силової структури, офіційно, згідно з нормами закону, позбавлені права перебувати в зоні бойових дій».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *