Журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») виявили, що Конституційний суд ухвалив рішення у справі за поданням Запорізького феросплавного заводу пов’язаного з Ігорем Коломойським, через відсутність в момент його ухвалення одного із суддів КСУ, голос якого міг змінити результат голосування. Через це рішення, яке згодом було піддане критиці, у НАБУ забрали частину повноважень – право через суд визнавати недійсними угоди за корупційним провадженнями.
Також журналісти з’ясували, що ця справа потрапила до доповідача Олександра Тупицького завдяки тому, що секретаріат КСУ зареєстрував, але не розподілив два інші подання, бо визнав такими, що не відповідають закону. Про це йдеться у розслідуванні «Хаос у Конституційному суді».
«Схеми» з’ясували, що КС виніс рішення на користь Запорізького феросплавного заводу завдяки відсутності одного з суддів, а саме: Ігоря Сліденка, противника цього рішення, який взяв відпустку якраз у дні ухвалення цієї справи.
«Хоча всього суддів у Конституційному суді, відповідно до закону, може бути 18, голосів для остаточного ухвалення рішення від імені КСУ достатньо було і п’яти. Це пов’язано з тим, що згадану справу розглядав Другий Сенат суду, а це десь половина від усього складу суду. Колишній голова суду Станіслав Шевчук пояснює, що коли суддів вісім, то достатньо шести голосів для кворуму, а от коли їх сім, то уже вистачить і п’яти суддів, які б проголосували «за». 5 червня 2019 року, коли ухвалювалося рішення у справі заводу, пов’язаного із олігархом, було семеро суддів», – йдеться у розслідуванні.
Суддя Сліденко підтвердив «Схемам», якщо б він був на тому засіданні, то рішення могло б бути не ухвалене через брак голосів, оскільки він був проти. Водночас, він заперечив, що пішов у відпустку навмисно: «Я лікувався, мене не було цілий тиждень».
Опитані журналістами судді розійшлись у думці, яке рішення вважати ухваленим в Сенаті КСУ – мається на увазі дві третини суддів від усього складу Сенату, які присутні під час остаточного ухвалення рішення чи від початку процедури розгляду справи.
Олександр Тупицький на запитання журналістів, чому було ухвалено рішення без одного судді у згаданій справі, відповів: «Візьміть і почитайте».
Також журналісти встановили, що конституційна скарга за поданням Запорізького феросплавного заводу 19 червня 2018 року потрапила до судді Олександра Тупицького через те, що під час розподілу справ не були враховані два інші подання у порядку черги.
У червні 2019 року Конституційний суд ухвалив рішення у цій справі – став на бік Запорізького феросплавного заводу. Внаслідок чого НАБУ позбавили можливості просити суд визнавати недійсними угоди, які були пов’язані з корупцією і фігурували у кримінальних провадженнях.
Як з’ясували журналісти, згадана конституційна скарга Запорізького феросплавного заводу могла і не потрапити на суддю Тупицького, як доповідача, оскільки відповідно до черговості, перед цим були зареєстровані в суді дві інші конституційні скарги.
Згідно із законом про Конституційний суд, суддя-доповідач у справі визначається шляхом розподілу звернень до КСУ між суддями почергово, в алфавітному порядку з урахуванням прізвища, імені та по батькові, за датою надходження та номером реєстрації.
У пресслужбі суду пояснили: дві інші скарги були зареєстровані, але не розподілені на суддів, оскільки були визнані такими, що не відповідають закону: «За результатами попередньої перевірки конституційні скарги (…) за формою не відповідали вимогам закону та були повернуті скаржникам з відповідними роз’ясненнями; конституційна скарга публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за формою відповідала вимогам закону та була розподілена судді-доповідачу в справі – Тупицькому О. М.».
У коментарі суддя КСУ Ігор Сліденко поділився сумнівами відносно справедливого розподілу справ у суді: «Існуюча система в суді щодо розподілу справ створена таким чином, що нею дуже легко маніпулювати при бажанні. Тобі потрібно, щоб справа потрапила конкретному судді. Приходить там той, що здає ці конверти, не знаю точно, як це все відбувається, з поданням. І він тобі говорить, що сьогодні там суддя такий-то, у нього там справа зайде через три справи, і він сидить чекає. Заходить там один, другий з тим конвертом, а він з третім конвертом прийшов, третій конверт зафіксували, от самий простий спосіб. Без внутрішньої інформації очевидно, що цього не можна зробити. Але цей суд дірявий, як старе відро».
Також раніше «Схеми» показали, як завод Коломойського закидав КСУ скаргами.
І розповіли про те, що у ДБР перевіряють Олександра Тупицького на причетність до ще двох кримінальних злочинів. Журналісти запитали у нього, чи знає він про нові статті, на що він відповів, що «вперше чує».
27 жовтня 2020 року під головуванням Тупицького судді КСУ проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.
Президент Володимир Зеленський відсторонював Тупицького від посади судді КСУ, але терміни відсторонення закінчилися наприкінці березня 2021-го. Зеленський також скасував указ про його призначення суддею КСУ, але скасування указу, відповідно до закону про КСУ, не означає звільнення з посади чи припинення повноважень судді.