Кулеба вважає «Люблінський трикутник» без Білорусі «трохи неповним»

Україна, Литва та Польща виступають за приєднання Білорусі до «Люблінського трикутника», однак час для цього ще не настав, заявив на брифінгу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Безумовно, без Білорусі «Люблінський трикутник» трохи є неповним. Ми б хотіли, щоб, зрештою, і демократична Білорусь приєдналася і перетворила «Люблінський трикутник» на Люблінський «квадрат». Але час для цього ще не настав. Водночас ми всі розуміємо, що ситуація в Білорусі має вплив не лише на двосторонні відносини цієї країни з сусідами, але й на ситуацію в регіоні загалом», – сказав Кулеба, підсумовуючи перше засідання «Люблінського трикутника».

За його словами, до сьогоднішньої зустрічі приєдналася лідерка опозиції Білорусі Світлана Тихановська.

«Нам усім добре відома позиція Олександра Лукашенка з приводу того, що відбувається в Білорусі. Сьогодні ми почули думку протилежної сторони в тому протистоянні, яке розгорнулося в Білорусі… Ми її почули і уважно вивчимо ті позиції і прохання, які вона озвучила, і обміняємося з колегами в «Люблінському трикутнику» думками, як на них реагувати і які подальші кроки можуть бути зроблені», – розповів міністр.

Очільник МЗС додав, що під час зустрічі також обговорювали відносини Європи та адміністрації президента США Джо Байдена.

«Люблінський трикутник» вітатиме більш активне залучення Сполучених Штатів Америки до взаємодії з регіоном Центральної Європи. Вважаємо, що цей альянс, ця взаємна підтримка будуть важливим стабілізаційним фактором у нашій частині Європи та інструментом зміцнення демократії та процвітання», – заявив Кулеба.

За його словами, глави МЗС Литви, України та Польщі досягнули кількох політичних домовленостей, а надалі буде розроблено план конкретних заходів. Інших формальних рішень не ухвалювали, зауважив Кулеба.

«Люблінський трикутник» – тристоронній формат взаємодії України, Литви та Польщі, створений міністрами закордонних справ у липні 2020 року.

Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права у контексті російської агресії проти України, як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *