Лікар-пульмонолог Світлана Гук, завідувачка першого інфекційного відділення київської лікарні № 17, в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода пояснила необхідність застосовувати для лікування COVID-19 такі засоби, як рентген і комп’ютерна томографія (КТ).
«КТ не впливає на вибір тактики лікування пацієнта. У вас, може, буде 5% (частка ураження легень, за даними КТ – ред.) і низька сатурація (насиченість крові киснем), а може, буде 20% – і нормальна сатурація. Тобто сама по собі комп’ютерна картинка рівня ураження легень просто може бути цікавою пацієнтові. Лікареві вона не дає інформації, як лікувати пацієнта», – наголосила вона в «Суботньому інтерв’ю».
«Нам важлива клінічна картина, температура, чи вона збивається, яка сатурація, аналізи. Це буде впливати на план лікування. А КТ майже не буде», – додала вона.
«КТ ми бачимо необхідність робити, лише якщо є якийсь диференційний діагноз (встановлення діагнозу шляхом виключення схожих можливостей – ред.). Ми знаємо, що це СOVID, бачимо, що впала сатурація, ми знаємо, що там є пневмонія. Вона не зовсім пневмонія. Всі на це слово реагують. Можливо, через це і призначають антибіотики. Це не зовсім пневмонія як така. Навіщо нам робити КТ? Це дорого, це променеве навантаження. Тим паче, що через годину, через дві і завтра буде вже геть інша картинка. Нам, клініцистам, людям, які визначаються з тим, як лікувати пацієнта, важлива клінічна картина і лабораторні показники», – звернула увагу лікар.
Рентген, за її словами, «у легких формах [COVID-19] нічого не покаже, у важких – так, він вже показує».
«Ми робимо рентген, – каже Світлана Гук про свою лікарню. – Є й ті, які приходять з рентгеном. Але, знов-таки, це щоб зорієнтуватися, який ступінь ураження, чи немає там ще якихось паралельних процесів. Людина може і туберкульозом хворіти, і рідина може бути у легенях. Тобто дійсно один знімок бажано робити, щоб ми хоча б орієнтувалися. На тому все».
«І навіть після виписки зразу робити ані КТ, ані рентген не потрібно. Тому що процеси цього зворотного розвитку (поступового видужання – ред.) тривалі – 2–3 місяці вони можуть бути. Якщо нормальне самопочуття, немає кисневої залежності, знов-таки, нормальні аналізи, то можна взагалі не робити або зробити його через 2–3 місяці, щоб подивитися, на якому рівні легені вийшли з цієї ситуації», – каже лікар-пульмонолог.
Як стало відомо вранці 24 жовтня, в Україні за попередню добу виявили 7 014 нових випадків COVID-19. За ту добу від захворювання померли 125 людей, видужали 2 177.