Експерт «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Віктор Магренчук назвав малоймовірним, щоб нападник на Сергія Стерненка Іван Кузнецов пробіг 99,1 метрів після отримання проникаючого поранення у зону серця. Про це він заявив у п’ятницю під час допиту в судовому засіданні.
«На мою суб’єктивну думку, Кузнецов не одразу після того, як йому всадили ніж, почав бігти. Він міг отримати важке поранення і продовжувати битись, а потім тільки побіг. Тому це малоймовірно. Але теоретично він міг бігти, отримавши це поранення. Міг бігти, поки не втратив свідомість», – заявив Магренчук.
Жодних методик, які б точно вимірювали, скільки людина може пробігти із пораненням серця, немає, уточнив експерт.
Магренчук також не погодився з висновком іншої експертизи, де вказано, що Кузнецов знепритомнів усього через декілька секунд. На його думку, від поранення до втрати свідомості пройшло декілька десятків секунд.
У травні 2018 року Віктор Магренчук оглядав тіло загиблого, складав довідку про смерть і є автором одної з медичних експертиз у справі Стерненка.
Магренчук також додав, що сьогодні, враховуючи досвід отриманий впродовж останніх трьох років, він би писав не «малоймовірно», а «не виключено» – про можливість пробіжки Кузнецова.
Судово-медичним експертом Магренчук працює 11 років, до цього був медичним працівником в одній з лікарень Одеси.
«Люди з такими пораненнями, як у Кузнецова, в нашій реанімації могли вижити і жити далі», – заявив він.
Всього Кузнецов отримав п’ять ножових поранень, лише одне з яких пошкодило серце і стало смертельним. Також він отримав різані рани в плече і живіт та одну колото-різану рану в живіт, але не смертельну.
«Внаслідок смертельного поранення, кров почала поступати не в серце, а до плевральної порожнини. Кузнецов почав втрачати свідомість і внаслідок гострої крововтрати наступила його смерть», – пояснив Магренчук. Смерть настала впродовж мінімум десяти хвилин після знепритомнення, вважає експерт.
Перед судовим засіданням Сергій Стерненко просив видалити із зали кореспондента, як заявив активіст, підсанкційного видання «Шарій.net». Сам чоловік показав посвідчення газети «Правовий контроль», суддя відмовився видаляти його із зали суду, оскільки особа має статус журналіста.
Апеляційний суд Одеси 31 травня пом’якшив Стерненку вирок у справі про розбій, призначивши йому три роки ув’язнення із одним роком випробувального терміну.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.