Мінекономіки опрацювало 13 із 15 проєктів постанов від Міноборони і Мінстратегпрому щодо оборонних закупівель

Міністерство економіки повідомляє, що йому на погодження надійшли 15 проєктів постанов Кабінету міністрів України на виконання норм закону «Про оборонні закупівлі», із них дев’ять від Мінстратегпрому і шість – від Міноборони. Із них 13 вже опрацьовані.

Про це Мінекономіки повідомило у відповідь на запит Радіо Свобода, що стосувався висновків експертної організації StateWatch, згідно з якими Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та Міністерство оборони не забезпечили розробку й ухвалення до 15 лютого 2021 року підзаконних актів, необхідних для реалізації положень закону України «Про оборонні закупівлі».

У Мінекономіки заявили, що перший технічний проєкт від згаданих відомств надійшов у середині грудня 2020 року, «а от суттєві великі» – в кінці грудня.

«Слід зауважити, що вказані проекти актів – об’ємні, зі значним смисловим навантаженням. Водночас у переважної їх більшості відмічені низька якість підготовки, суперечності у текстах і неузгодженості їх положень із законом України «Про оборонні закупівлі». Вказане вимагало додаткового часу на їх опрацювання і залучення широкого кола фахівців. Крім того, процес опрацювання ускладнився через відсутність будь-якої комунікації з відповідальними виконавцями (координаторами) у Мінстратегпромі та нехтування розробником узгоджувальними процедурами», – заявили у Мінекономіки.

Через це, кажуть у міністерстві, проєкти урядових актів повертали на доопрацювання.

«Як вже неодноразово наголошувалось, ухвалення закону «Про оборонні закупівлі» – вагомий крок у реформуванні оборонних закупівель, їх наближення до стандартів НАТО і ЄС. Процес імплементації його положень є непростим і потребує зваженого, професійного підходу та залучення широкого кола зацікавлених учасників. Від цього залежить визначення чітких і зрозумілих механізмів реалізації норм закону. Це у свою чергу позначиться на тому, наскільки якісно закон працюватиме на практиці», – йдеться у відповіді.

За даними Мінекономіки, із загальної кількості проєктів, що надійшли на погодження, опрацьовані 13 (дев’ять – від Мінстратегпрому і чотири – від Міноборони), про це розробникам надали «відповідні висновки».

«Ще два проєкти постанов Кабінету міністрів України…, розроблених Міноборони, надійшли на погодження до Мінекономіки 18 та 19 лютого, опрацьовуються встановленим порядком», – додали в міністерстві.

Щодо того, скільки часу, за даними Мінекономіки, потрібно відомству для розгляду цих документів і винесення їх на розгляд Кабінету міністрів, не повідомляють.

Експертна організація StateWatch минулого місяця оприлюднила висновок, згідно з яким Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та Міністерство оборони не забезпечили розробку та ухвалення до 15 лютого 2021 року підзаконних актів, необхідних для реалізації положень закону України «Про оборонні закупівлі».

Зокрема, йдеться у висновках, Міністерство оборони, як і Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, мало розробити та передати Кабінету міністрів на розгляд підзаконні акти для забезпечення планування та закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями. Водночас жоден такий документ не був ухвалений.

Радіо Свобода направляло запити з цього приводу і в Мінстратегпром, і Міноборони, але відповідь наразі не надходила.

Раніше на офіційному сайті Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості були оприлюднені цитати Олега Уруського, відповідно до яких відомством для імплементації закону «Про оборонні закупівлі» розроблено 10 проєктів постанов уряду без зазначення, скільки таких документів було підтримано урядом.

НАЗК заявляє, що виявило корупціогенні фактори в проєктах актів у сфері оборонних закупівель, які були підготовлені спільно Міністерством із питань стратегічних галузей промисловості та Міністерством оборони.

  • Закон про оборонні закупівлі передбачає замовлення зброї, військової техніки (та всього іншого, що потрібне армії та бойовим підрозділам) на відкритих електронних аукціонах.
  • Більшість покупок для армії та силових структур відбувається за правилами закону «Про публічні закупівлі».
  • Без електронної системи закупівель можна обходитися лише під час воєнного стану.
  • Виробники озброєнь конкуруватимуть між собою в усіх випадках, де це можливо: крім ситуацій, коли йдеться про унікальну зброю чи обладнання, яку виробляє єдине підприємство.
  • Закон розсекретить більшість інформації щодо оборонних закупівель, передовсім про товари подвійного призначення (ті, які можуть купити як армія, так і цивільні). Таємними залишаться лише критично важливі дані про зброю і техніку, які не повинні потрапити до країни-агресора.
  • Створюється «реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів». Він потрібен і для моніторингу виконання оборонних контрактів, і для того, щоб забезпечити прозорість цієї галузі.
  • Закон окремо регламентує безпеку поставок і наявність виробничих потужностей у підрядника.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *