Над станцією «Академік Вернадський» з’явилися рідкісні перламутрові хмари

Над станцією «Академік Вернадський» з’явилися рідкісні перламутрові хмари, повідомив 29 червня Національний антарктичний науковий центр.

«Це явище відоме як перламутрові хмари – завдяки кольорам. Їхня повна назва – крижані полярні стратосферні хмари, адже вони складаються з кристаликів криги, спостерігаються здебільшого в полярних регіонах і на відміну від більшості хмар, які живуть у «вологій» тропосфері – нижньому шарі атмосфери, ці формуються в наступному шарі – «сухій» стратосфері», – йдеться в повідомленні.

У центрі додали, що перламутрові хмари є досить рідкісними. В Антарктиці побачити їх можна переважно взимку, коли в нижніх шарах стратосфери (на висоті 15-27 кілометрів) температура опускається до аномального рівня (близько -85°С).

«Саме така температура є однією з головних умов формування цих хмар. Інша обов’язкова умова – наявність ядер конденсації, тобто мінічастинок, на яких пара починає переходити в рідкий стан. Виникнення перламутрових хмар пов’язують з гірськими хвилями: коли потік повітря в тропосфері натикається на високий гірський хребет, «йде» вгору, огинає його та «падає» вниз. Так утворюється хвиля. Оскільки в полярних регіонах висота тропосфери не більш як 7-8 км, то верхівка хвилі потрапляє в стратосферу, сприяючи формуванню перламутрових хмар», – йдеться в повідомленні.

Перламутрові хмари дуже тонкі, тому вдень, на тлі розсіяного світла їх фактично не видно. А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче від горизонту, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації. Він якраз і «фарбує» хмари в різні кольори, повідомили у центрі.

«Виділяють також другий тип полярних стратосферних хмар, які на відміну від крижаних складаються з води та азотної кислоти. Однак вони не мають таких яскравих кольорів, як перламутрові, і їх складно помітити неозброєним оком. Водночас саме цей тип хмар сприяє руйнуванню озонового шару, адже на їхніх поверхнях хлор набуває реактивних форм, що знищують полярний стратосферний озон», – розповіли у Національному антарктичному науковому центрі.

Там також додали, що, оскільки якраз над станцією ще британськими вченими вперше було зафіксовано «озонову діру», стан якої зараз моніторять українські науковці, то полярники на «Вернадському» «не тільки милуються красою стратосферних хмар, а й спостерігають за ними в наукових цілях».

26-а антарктична експедиція прибула на станцію «Академік Вернадський» 16 квітня.

6 лютого 1996 року над тодішньою британською науковою станцією «Фарадей» на антарктичному острові Галіндез замайорів синьо-жовтий український прапор. На станції змінився власник – Велика Британія передала її Україні за символічний фунт стерлінгів. Відтоді ця станція, вже як українська, отримала ім’я «Академік Вернадський».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *