Позов України до Росії щодо Криму: ЄСПЛ дозволив розглядати справу по суті

Європейський суд із прав людини 14 січня оголосив рішення Великої палати у справі України проти Росії щодо Криму, згідно з яким визнав справу «частково прийнятною» і перейшов до розгляду по суті. Про це йдеться в пресрелізі, опублікованому на сайті ЄСПЛ.

Суд визнав доведеним такі факти порушень прав людини в окупованому Криму:

  • жорстоке поводження і незаконні затримання;
  • нав’язування російського громадянства жителям півострова;
  • переслідування і залякування релігійних лідерів, які не належать до РПЦ, проведення обшуків у церквах і мечетях, конфіскація їхньої власності;
  • припинення діяльності засобів масової інформації;
  • заборона проведення публічних зібрань і проявів підтримки, а також залякування і затримання організаторів демонстрацій;
  • примусове відчуження майна у цивільних осіб і приватних підприємств;
  • утиск української мови в школах і переслідування україномовних дітей у школі;
  • обмеження свободи пересування між Кримом і материковою Україною;
  • порушення щодо кримських татар.

При цьому суд вказав на низку тверджень, що не були доведені. Зокрема, про випадки вбивства мирних громадян, про затримання і залякування іноземних журналістів у 2014 році. Також наголошується, що уряд України не надав доказів щодо «націоналізації» майна українських військових.

Міністр юстиції Денис Малюська назвав рішення суду «перемогою».

«Рішення ЄСПЛ – потужний юридичний удар по міфології, яка використовується РФ у гібридній війні. Крим – це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не «референдуму» та «мирного волевиявлення»… ЄСПЛ підтвердив, що РФ мала ефективний контроль над Кримом ще з лютого 2014 року, а не з часу так званого «референдуму» – гарний юридичний факт, підтверджений судовим рішенням, який потім ми декому згадаємо», – написав Малюська у фейсбуці.

У Міністерстві юстиції Росії заявили, що в ході розгляду справи по суті, їхня правова позиція буде, «як і раніше, базуватися на встановлених міжнародним правом критеріях, договорах і практиці міжнародних трибуналів».

Раніше повідомлялося, що Київ очікує на позитивне рішення за позовом до ЄСПЛ «Україна проти Росії» про порушення прав людини в анексованому Криму.

На розгляді Європейського суду з прав людини перебувають також чотири тисячі позовів громадян, пов’язаних із подіями в анексованому Росією Криму і на Донбасі.

Окупація та анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.

Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.

Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *