США відновлюють санкції проти дев’яти білоруських державних підприємств. Про це стало відомо під час зустрічі посла США в Білорусі Джулі Фішер і колишньої кандидатки в президенти Світлани Тихановської.
Під санкції підпадають «Білоруський нафтовий торговий дім», концерн «Білнафтохім», «Білнафтохім США», «Білшина», «Гродно Азот», «Гродно Хімволокно», «Лакофарба», «Нафтан», «Полоцьк Скловолокно».
Співпраця з цими підприємствами має бути припинена через 45 днів. Заборонені будь-які операції з ними, а також із компаніями, в яких ці підприємства мають частку понад 50%, ідеться на сайті Міністерства фінансів США.
«Санкції запроваджуються через систематичне порушення прав людини в Білорусі. США закликають режим Лукашенка негайно звільнити всіх політв’язнів», – ідеться в телеграм-каналі Тихановської.
Представник Держдепартаменту Нед Прайс наприкінці березня повідомив, що в 2015 році Міністерство фінансів видало ліцензію для співпраці з підсанкційними дев’ятьма підприємствами Білорусі, вона щороку продовжувалася. «Зараз Держдепартамент не може рекомендувати продовження цих винятків», – зазначив він. За його словами, поточна ліцензія діє до 26 квітня.
Прайс указав на погіршення ситуації в галузі прав людини. Він повідомив, що влада Білорусі може уникнути санкцій, якщо будуть вжиті певні заходи, зокрема, звільнені політичні в’язні.
Від серпня 2020 року в Білорусі тривають масові протести через оголошені результати президентських виборів. За даними ЦВК, перемогу з великим відривом здобув Олександр Лукашенко. Однак протестувальники незгодні з цими результатами і вимагають визнати Світлану Тихановську легітимним президентом Білорусі. Кілька країн Євросоюзу, а також Велика Британія, США і Канада не визнали легітимності Лукашенка, запровадили санкції проти білоруської влади і закликали до нових виборів.
У березні 2021 року Рада ООН з прав людини схвалила створення групи з розслідування подій після президентських виборів у Білорусі в серпні 2020 року. У резолюції йдеться, що рада стурбована численними епізодами тортур, викрадення, довільними затриманнями і арештами, а також залякуваннями представників опозиції, журналістів та правозахисників.