Суд у Мілані пояснив, чому звільнив українського солдата Марківа

В Італії Апеляційний суд присяжних Мілану виправдав українського солдата Віталія Марківа через відсутність складу злочину і доказів його причетності до факту загибелі італійця і росіянина на Донбасі шість років тому. Про це йдеться у мотиваційній частині вердикту суду другої інстанції.

Міланський трибунал 3 листопада 2020 року звільнив бійця Марківа з ув’язнення, що тривало майже 3 з половиною роки. Раніше, влітку 2019 року, суд першої інстанції у Павії засудив військового з українсько-італійським громадянством до 24 років позбавлення волі. Тоді його визнали причетним до смерті іноземних репортерів Андреа Роккеллі й Андрія Миронова і до замаху на життя французького фотографа Вільяма Ругелона. Останній перебував із колегами на місці інциденту і був поранений внаслідок стрілянини між українським військом та проросійськими бойовиками неподалік міста Слов’янська .

Заперечивши причетність українського солдата до згаданого інциденту, суд у Мілані однак підтвердив відповідальність України та її війська за «атаку на цивільних (журналістів)».

«Суд не виявив доказу, що підсудний Марків із співслужбовцями був співучасником в інкримінованому йому злочині», – мовиться у рішенні Апеляційного суду присяжних Мілана.

Документ є в розпорядженні Радіо Свобода.

За висновками суддів, не встановлено, що 24 травня 2014 року, в день трагічного інциденту, Марків був на службі саме у післяобідній час, коли загинули двоє журналістів і був поранений фоторепортер.

«Неможливо стверджувати, що Марків свідомо сприяв фактам, у яких його звинувачують, допомагаючи іншим військовослужбовцям, які несли службу на той момент на горі (Карачун)», – вважають судді другої інстанції. Тому і був ухвалений виправдальний вирок через відсутність складу злочину, підсумовують присяжні.

Натомість вони підтверджують висновки колег у першій інстанції про «умисний і цілеспрямований напад на групу іноземних репортерів» з боку українських сил, розташованих на горі Карачун. «Атака на Миронова, Ругелона і Роккеллі відбулася за відсутності будь-якої провокації або наступу ні з їхнього боку, ні з боку проросійських сил», – посилаються міланські судді на підсумки присяжних Павії. Суд другої інстанції вважає, що командування українських збройних сил видало неправомірний наказ своїм підлеглим, порушуючи міжнародну конвенцію про захист цивільних на війні.

Як відомо, сторона захисту стверджувала, що за воєнної ситуації під час перехресного вогню неможливо встановити, внаслідок пострілів якої сторони конфлікту загинули Роккеллі й Миронов.

Висновки міланських суддів ґрунтуються головно на свідченнях очевидців інциденту Вільяма Ругелона і таксиста Євгена Кошмана (допитаного у жовтні 2014). Останній підвозив іноземців зі Слов’янська до керамічного заводу Zeus. Також достовірними назвали свідчення усіх італійських журналістів, які виступали на процесі в Павії від обвинувачення.

Водночас суд у Мілані визнав недостовірними і непридатними для відтворення фактів свідчення від сторони захисту – п’ятьох командирів Національної гвардії і чотирьох військовослужбовців. Присяжні вважають, що українських військових слід було заслухати не як свідків, а як підозрюваних.

Мілан відкинув прохання захисту про долучення нових доказів на стадії апеляції. Прохання від захисників бійця та України названі судом «непотрібними, запізнілими і недоречними» для реконструкції фактів шестирічної давності.

Провідний захисник солдата Раффаеле Делла Валле назвав обґрунтування міланських суддів щодо відповідальності України абсурдними й утримався від коментарів.

Своє бачення для Радіо Свобода висловив адвокат від цивільного відповідача Ніколо Бертоліні Клерічі: «У Мілані повторили версію Павії про відповідальність України (за збройний напад на журналістів), але Україну та її військо не засудили. Держава була учасником процесу як цивільний відповідач, бо був підсудний її солдат. Марків визнаний невинним, він вільний – і Україна вийшла з процесу».

Захисники ще будуть вирішувати, чи доцільно і чи можливо взагалі Україні та Марківу оскаржувати останній вердикт. Не виключено, що генпрокуратура і родина загиблого репортера Роккеллі подаватимуть апеляцію до касаційного суду – третьої інстанції італійського судочинства. Наразі їхня реакція невідома. Але правники вже зауважують на юридичній колізії. «Якщо родина Роккеллі подає апеляцію до касаційного суду, то це слід робити стосовно Марківа, а він же визнаний невинним і звільнений… Тому наразі неясно, як може повернутися справа. Може, родина загиблого буде подавати окремий цивільний позов щодо України і вимагати відшкодування, та і це невідомо», – зазначив адвокат Бертоліні Клерічі.

Апеляційний суд у Мілані в Італії 3 листопада ухвалив рішення виправдати за відсутністю складу злочину і негайно звільнити українського нацгвардійця Віталія Марківа, громадянина України й Італії, якого звинувачували в убивстві двох іноземних журналістів на окупованій частині Донбасу в травні 2014 року. Після цього він був звільнений і повернувся в Україну.

Слідчий комітет Росії 23 грудян повідомив про висунення звинувачення у вбивстві проти українського нацгвардійця Віталія Марківа, а також оголошення його у міжнародний розшук. Раніше Марків також був заочно арештований і оголошений у розшук у Росії.

Справа нацгвардійця Віталія Марківа

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд присяжних міста Павії визнав причетним до умисного вбивства двох цивільних іноземців на війні біля Слов’янська Донецької області 24 травня 2014 року. Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов. Внаслідок того ж інциденту французький репортер Вільям Руґелон зазнав поранень, згодом він став головним свідком обвинувачення.

Суд і прокуратура Павії стверджують, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів вояків Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цивільних і передавав інформацію побратимам. Ні суд, ні слідчі не брали до уваги версію про можливість пострілів на ураження з боку російських гібридних сил, біля яких тоді і перебувала група репортерів без розпізнавальних знаків. Територію, де стався трагічний випадок, контролювали бойовики, якими керував російський полковник Ігор Гіркін («Стрєлков»).

Сторона захисту солдата відсоює версію, що репортери потрапили під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин. На переконання захисників військового, Віталій Марків зі своєї бойової позиції фізично не міг бачити цивільних на відстані понад півтора кілометри, а єдина зброя в його володінні (автомат Калашникова) не мав оптичного пристрою для розпізнавання об’єктів на великій відстані. Адвокати захисту оскаржили вирок і подали позов до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції. Початок розгляду апеляції очікували навесні цього року, але через кризу коронавірусу дату процесу очікують тепер на осінь.

Київ категорично не погоджується з обвинувальним вироком і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ. Офіційний Рим тримає дистанцію і заявляє про незалежність та неупередженість італійського судочинства.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *