Українська омбудсмен засудила вирок у Криму голові Меджлісу Чубарову

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова засудила вирок голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову, якого підконтрольний Росії Верховний суд Криму засудив до шести років ув’язнення і 200 тисяч рублів штрафу за нібито «організацію масових заворушень» 26 лютого 2014 року під стінами кримського парламенту.

«Не визнаю рішення так званого «Верховного суду Криму». Наголошую: від початку цього судилища Рефат Чубаров був позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи, доступу до правосуддя та ефективного юридичного захисту, що є прямим порушенням статей 6, 13 Європейської Конвенції з прав людини», – написала Денісова у фейсбуці.

Вона додала, що цей вирок став «ще одним свідченням того, що країна-окупант продовжує політику переслідування і репресій українських громадян».

«Закликаю міжнародну спільноту відреагувати на ці факти та посилити тиск на агресора, аби змусити виконувати норми міжнародного права та негайно звільнити усіх, кого незаконно утримують в РФ та на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей», – вказала омбудсмен.

Раніше перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар назвала «ганебним судилищем» процес над Чубаровим та винесений йому вирок. А посол ЄС в Україні Матті Маасікас назвав вирок «знущанням».

У Прокуратурі АРК кваліфікували вирок суду щодо Чубарова, як «порушення законів і звичаїв війни».

Сам Чубаров в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії назвав вирок «юридично нікчемним». Він сказав, що має намір звертатися у ЄСПЛ.

1 червня підконтрольний Москві Верховний суд окупованого Криму заочно засудив до шести років колонії голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова у справі про «масові заворушення» в 2014 році.

Справу проти Чубарова російська влада анексованого Криму порушила в березні 2020 року. За даними слідства, 25 лютого 2014 року він нібито доручив своєму заступнику Ахтему Чийгозу організувати масові заворушення біля будівлі парламенту Криму в Сімферополі «для зриву засідання, де планувалося розглянути питання про звіт республіканського уряду», а також доручив Чийгозу особисто керувати учасниками протестів.

Чийгоз у 2017 році був визнаний винним і засуджений до 8 років колонії загального режиму за звинуваченням в організації заворушень на мітингу в Сімферополі. Це відбулося попри те, що, за словами свідків, він намагався запобігти сутичкам. Пізніше влада Росії видала його Туреччині, звідки Чийгоз повернувся в Україну.

Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 за результатами невизнаного міжнародною спільнотою так званого «референдуму», проведеного в присутності озброєних людей у військовій формі без відзнак. 26 лютого 2014 року під стінами парламенту Криму зібралися кілька тисяч людей. Серед них були як прихильники Меджлісу кримськотатарського народу, які виступали проти анексії Криму, так і прихильники проросійських організацій, які вимагали приєднання півострова до Росії.

У результаті заворушень на площі загинули двоє людей. Слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу, але зрештою поклав усю провину саме на лідерів кримських татар. Сутички в Сімферополі стали початком масового переслідування кримських татар російською владою.

Багатьом лідерам кримських татар довелося виїхати в Україну. Меджліс кримськотатарського народу в 2016 році був визнаний у Росії екстремістською організацією, а його діяльність заборонена.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *