Узбецька правозахисниця Чупик залишила Росію після того, як її позбавили статусу біженки

Захисниця прав мігрантів Валентина Чупик, яку утримували в московському аеропорту під загрозою депортації до Узбекистану, каже, що залишила Росію рейсом до Вірменії.

У короткому інтерв’ю перед тим, як її рейс вилетів 2 жовтня з аеропорту Шереметьєво, Чупик розповіла Радіо Свобода, що вона не впевнена щодо юридичних деталей своєї справи, але несподівано отримала узбецький паспорт сьогодні вранці, а потім здала ПЛР-тест на коронавірусну хворобу, щоб сісти на рейс.

«Я в літаку. Я повинна вимкнути телефон, зараз ми вилітаємо», – сказала вона.

Наразі невідомо, чи Вірменія є кінцевим пунктом призначення Чупик, чи вона буде летіти далі.

Читайте також: Росія: соратниці Навального Любові Соболь посилили вирок

Ситуація Чупик привернула увагу правозахисників у Росії, а також Комітету з питань запобігання катуванням, який попросив Європейський суд з прав людини втрутитися від її імені. Зрештою, як повідомила її адвокатка напередодні, ЄСПЛ заборонив Росії депортувати правозахисницю до Узбекистану.

Громадянка Узбекистану і правозахисниця Чупик втекла з Узбекистану в 2006 році після того, як тамтешня влада спробувала взяти під контроль її правозахисну організацію.

Відтоді вона жила в Москві, керуючи неурядовою організацією «Тонг Жахон», яка надає правовий захист та допомогу трудовим мігрантам із країн Центральної Азії.

25 вересня її затримали в Шереметьєво після повернення до Росії з Вірменії.

За її словами, співробітники Федеральної служби безпеки Росії повідомили їй, що її позбавили статусу біженця з 17 вересня та заборонили в’їзд до Росії на 30 років.

Читайте також: Росія використовує каральну психіатрію проти шамана Габишева – Amnesty International

Цей крок пояснили тим, що вона нібито подала неправдиву інформацію або підроблені документи російській владі, коли подавала заяву про надання статусу біженця у 2006 році.

Чупик, яка назвала це твердження «абсолютною нісенітницею», заявила, що її можуть посадити у в’язницю, піддати тортурам або вбити в разі повернення до Узбекистану.

Раніше один із помічників правозахисниці повідомив Радіо Свобода, що вони подали прохання про надання притулку українським дипломатам у Москві та Києві. У Міністерстві закордонних справ послалися на відсутність повноважень приймати такі заяви. Державна міграційна служба наразі не коментувала ситуацію.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *