Касаційний адміністративний суд Верховного суду відмовив у задоволенні позову харківського юриста, члена «Чугуївської правозахисної групи» Романа Лихачова щодо оскарження указу президента України Володимира Зеленського, яким було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій щодо трьох телеканалів, повідомила пресслужба ВС.
«Під час розгляду справи суд перевіряв, чи є втрата доступу до інформаційних програм, які транслюють ці телеканали, порушенням прав позивача, гарантованих статями 8, 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог громадянина», – йдеться в повідомленні.
Повний текст рішення з’явиться упродовж п’яти робочих днів, додали в суді.
«Рішення може бути оскаржене у Великій палаті Верховного суду протягом 30 днів із дня складання повного тексту рішення».
Наразі, за даними ВС, в суді перебувають загалом понад 10 позовних заяв, у яких оскаржується указ президента про застосування санкцій щодо телеканалів.
2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака і восьми пов’язаних із ним юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne і ZiK.
Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції і назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».
За словами секретаря Ради національної безпеки та оборони України Олексія Данілова, робота над цим рішенням почалася ще влітку 2020 року, і готували його «дуже ретельно». Він запевнив, що є достатньо доказів, і скасувати санкції буде надзвичайно складно.
Тарас Козак називає звинувачення брехнею і відкидає їх.
Рішення щодо санкцій підтримала низка західних союзників України, але були й застереження з-за кордону щодо необхідності дотримання права на висловлювання, і критика з боку кількох міжнародних журналістських організацій, а також із боку Росії.
Київ відповідає, що згадані канали були інструментами пропаганди, а не засобами інформації.